1

6 mins read

В Ужгороді жінка саморізом прикрутила на машину коханки свого чоловіка фалоімітатор і причепила записку: «Будеш мати свій, а не лізти до чужих». Як завжди в такій ситуації, винною зосталася жінка. До того ж обидві. Перша винна, звичайно, коханка. Це вона руйнує сім’ю, а не чоловік, який свідомо зрадив дружині.

Мені здається, попри стереотипи, саме феміністки найкращої думки про чоловіків. Ми вважаємо їх повноцінними людьми, які здатні себе контролювати й ухвалювати зважені рішення. Багато ж людей переконані, що чоловіки досі перебувають на нижчому щаблі еволюції й керуються інстинктами. І, ясна річ, у них немає волі й розуму. Тому підступні жінки можуть просто поманити пальчиком — і чоловіки одразу забувають про все на світі та, лупаючи очима, стрибають у запропоноване ліжко.

Дехто з чоловіки теж підтримують таку думку: ну, а що, це не я винен, це мене заманили, одурманили, я й забув, що в мене дружина і двоє дітей. Це все вона. Навіть якщо коханка не знала, що її обранець одружений. Та навіть якби знала, в чому її вина? Я не почала б навіть одноразові стосунки з чоловіком, у якого є пара, але це особистий вибір. Жінка ж у цьому випадку не має жодних зобов’язань і нікому не зраджує. Якщо чоловік сам запропонував або не відмовився і вирішив зрадити дружину, це не провина коханки, як і не провина самої дружини.

Проте тут суспільна думка знову розходиться з моєю. Вважається, що в усьому, що трапляється з парою, винні обоє. Щоправда, якщо зраджує жінка, суспільство не поспішає активно її захищати і не починає пісню про те, що чоловік «недолюбив», «не влаштовував у ліжку», «не втримав» і так далі. А от у протилежному випадку без перекладання відповідальности не обходиться. Як-то кажуть, не все так однозначно.

Типова ситуація, але все-таки один коментар під новиною про історію в Ужгороді мене дуже зачепив: «Що це за сексизм — одразу звинувачувати чоловіка, не розібравшись у ситуації? Зазвичай, “йдуть наліво” не для різноманіття, значить, його щось не влаштовувало. Якщо вже на те пішло, то винна дружина — вона першою зрадила обіцянку його кохати».

Я спробую перестати волати всередині і пояснити прихильникам такої позиції, що з нею не так.

По-перше, як я обожнюю, коли люди оперують термінами типу «сексизм», абсолютно не розуміючи їхнє значення. Так от, це не сексизм, бо чоловіка звинувачують у зраді не тому, що він чоловік, а тому що він зрадив. Невже для когось це не очевидно?

По-друге, звідки статистика того, чому люди зраджують? Звідки ми знаємо, чому зрадив саме цей чоловік? І як можна, не розібравшись у ситуації, стверджувати, що це дружина його не так любила, як йому треба було?

А от щоб звинувачувати чоловіка, розбиратися в цій ситуації не треба, бо ми знаємо головне — він зрадив. Чому він це зробив і що до цього призвело в кожному разі не може стати виправданням його вчинку. Чи ви готові виправдати чоловіка, який розстріляв десятки дітей, тим, що його в дитинстві покинув батько і цим завдав психологічну травму? Тож не треба перекладати відповідальність, завжди є адекватні способи вирішити проблему. Якщо стосунки набридли, їх можна завершити. Якщо в стосунках щось не влаштовує, про це треба сказати.

Спершу варто поговорити, з’ясувати причини проблеми, визначити, як це можна виправити. Якщо партнер/ка не хоче шукати компромісів і разом змінювати ситуацію, можна розійтися і спокійно вступати в інші стосунки, нікого при цьому не принижуючи. А зраджувати — ницо й підло. Як і виправдовувати зрадника, в такий спосіб легалізуючи його поведінку. Тож якщо ви звинувачуєте зраджених людей у тому, що сталося, задумайтеся: такі коментарі можуть вплинути і на вашого партнера. Він зрозуміє, що може безкарно піти «наліво», і ви довго намагатиметеся довести, передусім собі, що це була не ваша провина, а його вибір.

Висновок 1. Зрада вважається легітимним способом для чоловіка показати своє незадоволення стосунками. Не влаштовує щось? Не треба обговорювати це з партнеркою, розмовляти про свої почуття без докорів і претензій, пропонувати вирішити проблему або ж розірвати стосунки. Навіщо? Вона ж сама повинна прочитати його думки, «втримати» його в штанях і зберегти сім’ю. А він може мовчки зрадити, і суспільство знайде причини його виправдати.

Висновок 2. Жінкам треба усвідомити, що чоловіки не такий цінний ресурс, як раніше. Ще століття тому жінці без чоловіка справді було б тяжко — і матеріально, і морально. Вона була б ледве не вигнанкою в суспільстві, не змогла б реалізуватися, не стала б заможною. Тепер це вже далеко не так.

Тепер цінність — це не просто наявність партнера, а щирі стосунки, коли люди кохають і поважають одне одного, планують спільне майбутнє і постійно обирають бути разом. Тому триматися за стосунки, які цінує тільки один партнер, нелогічно й невигідно. Якщо чоловік зрадив, навіщо звинувачувати в цьому жінку, з якою він це зробив, і пробачати йому? Щоб були «штани» в домі? Воно того не варте.

Кожна з нас заслуговує на адекватні здорові стосунки без зрад, насильства й емоційних гойдалок. І кожна з нас зможе їх побудувати, якщо не буде безнадійно триматися за ті, що явно не відповідають цим параметрам.

Leave a Reply

Your email address will not be published.